Георгій Феодосійович Вороний (28.04.1868–20.11.1908) є одним з найбільш відомих вчених-математиків, яких дала світовій науці українська земля. Ще за життя його наукові здобутки справляли на сучасників враження геніальних спалахів думки, він був визнаний фахівцями одним з найяскравіших талантів у галузі теорії чисел на межі ХІХ-ХХ століть. Та найбільше значення його науковий доробок має саме в наш час у зв’язку з розвитком комп’ютеризації та інших сучасних напрямків науки.

Коротка біографія вченого

Георгій Вороний народився в селі Журавка Полтавської губернії колишньої Російської Імперії (нині це — Варвинський район Чернігівської області), закінчив Прилуцьку чоловічу гімназію (1885), Санкт-Петербурзький університет (1889), учень Андрія Маркова. Був залишений при університеті для підготовки магістерської дисертації. Після захисту дисертації (1894) був призначений професором Варшавського університету. Захистив докторську дисертацію (1897), в якій узагальнив на кубічну область алгоритм неперервних дробів , — рішення цієї проблеми шукали протягом XIX ст. кращі математики всієї Європи. Ця його робота була удостоєна премії імені Буняковського. З осені 1898 р. Вороний також обіймав посаду декана механічного факультету Варшавського політехнічного інституту. У Варшаві у Вороного навчався Вацлав Серпінський, якого заслужено вважають батьком польської школи математиків (див. статтю про В.Серпінського у Вікіпедії). У 1907 році Вороний був обраний членом-кореспондентом Петербурзької Академії наук. Під час революційних подій 1905-1907 рр. Варшавський університет і Варшавський політехнічний інститут було закрито, Вороний прагнув отримати посаду професора математики Київського університету, але його було призначено деканом механічного факультету заснованого в той час у Новочеркаську Донського політехнічного інституту.

Протягом усього життя Георгій Вороний зберігав зв'язки з Журавкою, щороку приїздив туди під час літніх канікул, там обмірковував свої наукові праці. Вороний страждав від хвороби жовчного міхура, восени 1908 його хвороба перейшла в гостру форму і Георгій Вороний помер 7 (20) листопада 1908 р. Згідно з останньою волею вченого він був похований у Журавці. Його забальзамоване тіло зберігалося у спеціальному склепі, але на початку 30-х років ХХ ст. склеп був знищений і тіло вченого односельці перепоховали в могилу його батька Феодосія Вороного.

Більш докладно біографія Г.Ф.Вороного викладена в книжці «Георгій Вороний. Вчений, який випередив час на століття» (Київ. 2010).

Рукописи Г.Вороного, кілька зошитів його математичного щоденника передані родичами вченого до Інституту рукописів Національної бібліотеки України імені В.Вернадського, де вони тепер зберігаються. У 1952-1953 роках Інститут математики АН України видав повне зібрання наукових праць Георгія Вороного (у трьох томах) з детальними коментарями провідних вчених того часу (Б.Н. Делоне, Б.А.Венков, Ю.В.Лінник, Й.Б.Погребиський, Й.З.Штокало).

Праці Георгія Вороного відрізняються своєю глибиною і довершеністю викладу. Вороний залишив після себе 12 основних праць, головним чином в області теорії чисел, проте майже кожна з них послужила поштовхом для подальшого розвитку нового напрямку досліджень.
У Вороного всього шість великих і шість малих праць. Кожна з великих праць - або капітальна в даному обсягу, або відкриває велику ділянку досліджень; навіть кожна мала праця Вороного надзвичайно оригінальна і часом по-новому спрямовує дослідження…Глибина і важливість його обширних досліджень залишили глибокий слід у сучасній теорії чисел. Поряд із Мінковським Вороний є творцем геометрії чисел. Роботу Вороного 1903 року про число точок під гіперболою треба вважати віхою, з якої починається сучасна аналітична теорія чисел, – так писав (1947 р.) про науковий спадок Вороного Борис Делоне, один із найбільш талановитих послідовників Вороного. Але Делоне не міг передбачити, наскільки значними виявляться теоретичні результати Вороного для розвитку сучасної науки.

“Термін «діаграма Вороного» ввели в теоретичну комп'ютерну науку в середині 1970-х років. З того часу цей об'єкт став настільки широко поширеним в дослідженнях, пов'язаних з геометричними алгоритмами, що деякі фахівці датують народження обчислювальної геометрії саме цією подією. Значний відсоток сучасних розробок в обчислювальній геометричній літературі, прямо або побічно пов'язаний з діаграми Вороного, або з пов'язаними з ними структурами” (F.Aurenhammer , Tech Univ., Graz, Austria).

Діаграми Вороного використовуються в самих різних дослідженнях — від молекулярної біології до космосу, у комп'ютерній графіці, у проблемах, пов’язаних з розпізнаванням образів та штучного інтелекту, в екології, в радіаційній фізиці, космології, хімічній технології, фізичній хімії та ін. науках, а також в моделюванні рельєфу, в аналізі руху і плануванні, у виявленні зіткнень, навігації та обходу перешкод, в аналізі мережі, тощо — у всіх цих і багатьох інших областях використання діаграм Вороного дає можливість проводити математичні  розрахунки.

В останні десятиліття дослідження  діаграм Вороного  і їх узагальнення проводяться  практично в усіх країнах Європи, у США, Канаді, в країнах Південної Америки, Японії,  Китаї,  Австралії, Новій Зеландії.

У Сеулі (Корея) існує Дослідницький центр з діаграм Вороного. З ініціативи цього Центру з 2004 року в різних країнах світу протягом 10 років проводилися щорічні міжнародні симпозіуми, присвячені узагальненням діаграм Вороного та їх використанню (ISVD). Такі симпозіуми відбулися у: Японії (2004 рік, Токіо),

Сеул, Корея, 2005 рік,
Калгарі, Канада, 2006 рік,
Гламорган, Великобританія, 2007 рік,
Київ, Україна, 2008 рік,
Копенгаген, Данія, 2009 рік,
Квебек, Канада, 2010 рік,
Квіндао, Китай, 2011 рік,
Ратджерс, США, 2012 рік,
Санкт-Петербург, Росія, 2013 рік.

У Києві, починаючи з 1993 року, відбулося п’ять міжнародних конференцій (раз на п’ять років) під загальною назвою «International Conference on Analytic Numder Theory and Spatial Tessellations», в яких взяли участь як математики з багатьох країн світу, так і фахівці самих різних галузей знань, які в своїх дослідженнях вживають діаграми Вороного. Тематика конференцій не обмежувалася діаграмами Вороного, вона стосувалася майже всіх праць Вороного. Значна кількість посилань на ці конференції (див. у Google цитування «International Conference on Analytic Numder Theory and Spatial Tessellations”) свідчить про успіх цих конференцій.

Праці конференцій, що виходили під назвою «Voronoi’s Impact on Modern Science», також користуються увагою фахівців, про що свідчить велика кількість посилань на них в науковій літературі (див. в Google  цитування на праці «Voronoi’s Impact on Modern Science» ).

У 2008 році, ювілейному для Г. Вороного (100 років пам'яті вченого), за пропозицією організаторів ISVD, симпозіум проходив в Києві разом із четвертою Київською конференцією. Інформаційний листок про конференцію 2008 року можна знайти на сайті за е-адресою ISVD 2008: 5th Annual International Symposium on Voronoi Diagrams in Science and Engineering and 4th International Kyiv Conference on Analytic Number Theory and Spatial Tessellations.

Крім конференцій, існують також спільні проекти фахівців різних країн, які розробляють певні аспекти застосувань діаграм Вороного, напр., у 2011-13 рр. розроблявся спільний дослідницький проект «Просторові розшарування і графіки» (коротке назва якого «VORONOI»), який включено в програму EuroGIGA Європейської наукової фундації (European Science Foundation (ESF): Spacial decompositions and graphs (VORONOI).

Цей проект складався з програм, представлених провідними вченими, які очолюють в своїх країнах наукові школи з 6 різних країн Європи: Австрії, Бельгії, Німеччини, Польщі, Швейцарії та Іспанії. Для прикладу наводимо звіт ланки досліджень, яку очолював Franz Aurenhammer (Graz University of Technology, Austria).

Діаграми Вороного використовують в інженерних конструкціях, у дизайнерських проектах, тому що метод Вороного розбиття певного об'єму на частини дозволяє створювати максимально міцні структури з використанням мінімальної кількості матеріалу. Ось приклади таких дизайнерських проектів, в основу яких покладено тривимірні діаграми Г.Вороного: у Китаї за проектом дизайнера Hyun-Seok Kim побудована яхта під назвою «Voronoi yacht», португальський архітектор Andre Koelho створив лампу — гриб «за Вороним», в Сеулі під час симпозіуму 2005 року в Художньому музей була відкрита виставка «Мистецтво по Вороному», подібна виставка була і в Калгарі (Канада) у 2006 році.

Про надзвичайно широке використання діаграм Вороного свідчать десятки і сотні тисяч посилань в Wikipedia, the free encyclopedia і в Google на такі терміни, як
voronoi diagrams,
voronoi tessellation,
applications of voronoi diagrams,
voronoi art,
voronoi diagrams nature,
voronoi design,
voronoi architecture design,
voronoi urban design тощо.

На завершення додамо  деякі відомості про родину Георгія Вороного
Сім'я Вороних, основним принципом виховання в якій, за твердженням доньки вченого – Марії Василенко, було: не дбати про себе, про багатство, навіть не про славу, а лише про славу України, – дала нашому народу ряд непересічних особистостей. Досить згадати батька вченого – Феодосія Вороного (1837-1910), філолога за фахом, професора Ніжинської та директора Прилуцької гімназій. Будучи студентом Київського університету, Феодосій Вороний виступив з ідеєю створення безплатних недільних шкіл для робітничої молоді, став одним із організаторів та найбільш активних діячів в роботі першої в Києві (а також і в Росії) чоловічої недільної школи. Цей факт, зокрема, відзначала Олена Пчілка в своєму нарисі про події в Києві 60-х рр. ХVIII cт. Під час навчання в університеті Феодосій написав працю, в якій висловив своє ставлення до навчання, зокрема, вважав важливим і невідкладним завданням поширення серед народу історичних знань та ознайомлення з суспільними науками. На його думку, «неможливі успіхи політичного та суспільного життя без просвіти народу моральними науками». Згадки про нього як члена української Громади, що виникла у 60-х роках в Київському університеті Св. Володимира і далі була підтримана в інших містах, є у працях М.Драгоманова, І.Нечуй-Левицького, П.Г.Житецького.

Разом із синами (їх у нього було троє) Феодосій перетворив Журавку у певний осередок культури, побудував школу, відкрив народну бібліотеку.

Один із синів Георгія Вороного – Юрій Вороний (1895-1961) , – став вченим-хірургом, він першим у світі (у 1933 році в Харкові) зробив пересадку нирки людині. На жаль, політична ситуація в країні не дозволила вченому продовжити свої дослідження. Юрій був учасником битви під Крутами у складі Помічного студентського куріня Січових Стрільців ( див. Список учасників бою під Крутами у Вікіпедії), а його дружина – Віра Нечаївська у 1917 році була членом Української Центральної Ради від жіночої спілки (цей факт також має документальне підтвердження).

Родина Г.Вороного належала до свідомої української інтелігенції і багатьом з них в 30-і роки довелося поплатитися своєю свободою та навіть життям.